-
1 нижний
1) (находящийся внизу, на низу, идущий по низу) долішній, (редко) нижній. [Долішня частина п'єдесталу (Л. Укр.). Гості ідуть у дім долішнім входом (Л. Укр.). Долішня часть села (Франко). Емблеми горішнього і долішнього Єгипту (Л. Укр.). Не випрохав нижнього, не випросиш вищого (Номис)]. -ний конец стола - долішній кінець (край) столу (стола). -няя конечность - долішня кінцевина (кінцівка). -ний Новгород - Нижній Новгород. Гласные -него подъёма - голосні долішнього підняття (піднесення). -нее окно - долішнє вікно. -няя палата (в англ. парламенте) - нижня (нижча) палата. -няя полка шкафа - долішня полиця шахви (зап. шафи). -ний Рейн - долішній Райн. Верхнее, среднее и -нее течение реки - горішній, середній і долішній біг ріки (річки). -ний этаж - долішній поверх;2) (находящийся под низом, исподний) спідній. [Спіднє жорно (Франко). Слабенький промінець висвічує на підлозі крізь спідню щілину зачинених дверей (Крим.). Закопилила спідню губу (Н.-Лев.)]. -нее бельё - см. ниже -нее платье б. -нее платье - а) (брюки) штани (-нів), (юбка) спідниця; б) (исподнее) спідня одежа; (кальсоны) спідні (-ніх) (штани), сподні (день), підштанки (-ків). -ние слои почвы - спідні шари ґ[г]рунту. -няя челюсть - спідня щелепа;3) (низовой) низовий. -ние города - низові міста, міста в пониззі (ріки, річки). -няя путина - плав (плавба) за водою;4) (низший) нижчий. -ние присутственные места - нижчі урядові установи. -ний чин, устар. - нижчий чин (-на), (рядовой) рядовий (-вого), рядовий (простий) солдат, (унтер-офицер) унтер-офіцер, (зап.) підофіцер (-ра). -ние чины - нижчі чини.* * *1) ни́жній; (прям.: находящийся внизу) до́лішній\нижний ее окно́ — ни́жнє (до́лішнє) вікно́
\нижний ий реги́стр — муз. ни́жній регі́стр
\нижний ий чин — воен. дорев. ни́жній чин
2) (исподний) спі́дній, ни́жній\нижний ее белье — спі́дня біли́зна (оде́жа), біли́зна
-
2 inferiority
n1) нижче становище, нижчий ступінь; підлеглість2) гірша (нижча) якість3) неповноцінністьinferiority complex — псих. відчуття власної неповноцінності
* * *n1) більш низьке положення, якість -
3 sub-
[sʌb]pref вказує на1) перебування нижче від чогось, під чимсьsubway — 1) підзе́мна залізни́ця, метро́ 2) підзе́мний хід
subcutaneous — підшкі́рний
2) підлеглість по службі, нижчий чинsubeditor — помічни́к реда́ктора
3) нижчу організацію, дрібніший підрозділsubcommittee — підкомі́сія
subdivide — підрозділя́ти(ся)
subcontract — передові́рений контра́кт
suboxide — недоо́кис
6) незначний ступінь, малу кількістьsubaudible — ледь чу́тний
См. также в других словарях:
поліцай — я, ч. У деяких країнах, а також у дореволюційній Росії – особа, що служить у поліції, нижчий чин поліції. || Під час Великої Вітчизняної війни – особа, завербована з місцевого населення тимчасово окупованих фашистами районів на службу в поліції … Український тлумачний словник
поліцай — (особа, що служить у поліції, перев. нижчий чин), поліціянт; полісмен (в англомовних країнах) … Словник синонімів української мови
ад'юнкт — Ад юнкт: нижчий судовий чин [33] нижчий судовий чин, помічник відповідальної особи [20] помічник, заступник відповідальної особи; в дореволюційні роки вчене звання в деяких наукових установах; також особа, що має це звання [1] помічник службової… … Толковый украинский словарь
гардемарин — а, ч., іст. Звання вихованця старшого класу морського корпусу в Росії, а також чин (нижчий за чин мічмана) у російському дореволюційному флоті … Український тлумачний словник
камер-юнкер — а, ч. У дореволюційній Росії та в деяких монархічних державах – нижчий придворний чин, а також особа, яка має цей чин … Український тлумачний словник
стольник — а, ч. У Росії 13 17 ст. – придворний чин, за рангом нижчий від боярського, а також особа, яка мала цей чин (спочатку – придворний, що прислуговував за князівським або царським столом) … Український тлумачний словник
штаб-ротмістр — а, ч. У дореволюційній російській та деяких іноземних арміях – офіцерський чин у кавалерії та жандармерії, рангом нижчий ротмістра, який дорівнює званню штабс капітана в піхоті та інших військах; офіцер у такому чині … Український тлумачний словник
штабс-капітан — а, ч. У дореволюційній російській та деяких іноземних арміях – офіцерський чин у піхоті, артилерії та інженерних військах, рангом вищий поручика і нижчий капітана; офіцер у такому чині … Український тлумачний словник
диякон — а, ч., церк. Помічник священика у відправі церковної служби; нижчий духовний чин … Український тлумачний словник
полковник — а, ч. 1) Військове звання старшого офіцерського складу. 2) Офіцерське звання або чин в армії, на ранг нижчий від генерал майора чи бригадного генерала. || Особа, яка має це звання. 3) Командир полку. 4) На Україні в 17 18 ст. очолював… … Український тлумачний словник
стражник — а, ч. 1) У дореволюційній Росії – нижчий поліцейський чин у сільській місцевості. 2) Той, хто стереже, охороняє що небудь … Український тлумачний словник
